Міні-парник в домашніх умовах

Міні-парник стане в нагоді для вирощування розсади або особливих рослин у домашніх умовах. Нижче розглянуті основні функції та різновиди таких конструкцій, а також дана детальна інструкція для самостійного виготовлення.

Основні функції і принцип роботи парника

Невеликий за розміром парник може бути встановлений як у квартирі, так і на відкритому повітрі. Він забезпечить необхідний мікроклімат для чутливих молодих сходів овочевих і квіткових культур, а також для примхливих кімнатних рослин.

Чи знаєте ви? Оранжерейний комплекс у столиці Бельгії біля замку Лакен побудований у XIX столітті і займає понад 25 000 м. Величезну колекцію рослин відкривають для відвідувачів тільки раз на рік, у період масового цвітіння.

Свої функції конструкція виконує за рахунок матеріалу, з якого виготовлена його верхня частина. Прозорість поверхні дозволяє сонячному світлу вільно проникати до ґрунту і рослин, зігріваючи їх, а замкнутий контур парника утримує всередині тепло і вологу.

Верхня частина може бути зроблена з:

• скло;
• полікарбонату;
• поліетиленової плівки або агроволокна.

Від теплиці міні-парник відрізняється наступними властивостями:

• невеликим розміром;
• відсутністю опалення;
• відсутністю спеціальних систем поливу.

Переваги парника

• Встановлення міні-парників стало популярним завдяки наступним перевагам:
• компактність, зручне розміщення на підвіконні або ділянці будь-якої площі (залежно від призначення);
• захист рослин від зовнішніх факторів і створення сприятливих умов для зростання;
• простий монтаж і установка;
• легкий доступ до висаджених рослин;
• вуличний парник можна використовувати для гартування розсади.

Різновиди парників

Міні-парники часто копіюють конструкцію великих теплиць, відрізняючись тільки габаритами. Вибір тієї чи іншої конструкції диктується особливостями ділянки, наявністю доступних матеріалів та особистими уподобаннями садівника.

Арочний

Арочні конструкції надійні і можуть при необхідності досить легко переноситися або забиратися. Каркас зазвичай складається з пластикових або металевих труб, на які потім натягується щільна поліетиленова плівка.

Звисаючі кінці укриття з трьох сторін присипають землею або фіксують цеглою, а з останнього довгого боку притискають довгим важким предметом (колодою, брухтом тощо). З четвертого боку можна буде потім відігнути плівку вгору, щоб отримати доступ всередину.

Бельгійський

Бельгійський парник вимагатиме викопування траншеї, а потім зміцнення її стін обв'язкою. Траншея огороджує грядку, а всю споруду накривають односкатним дахом з полікарбонату або плінкової рами. Земляні стіни траншеї є відмінним теплоізолятором.

Переносний

Переносний парник зручний під час весняних заморозків, коли молода розсада тільки висаджена у відкритий грунт. Основою є дерев'яний ящик без дна з відкидною кришкою, в якій встановлено скло або натягнута плівка. У такій конструкції можна використовувати невеликі старі віконні рами.

Метелик

Ця модель отримала свою назву через створок, що відкриваються вгору. У піднятому положенні дві створки нагадують крила метелика. При цьому загальний профіль споруди може бути як напівкруглим, так і трапеціевидним. Не вимагає спеціального фундаменту.

Така конструкція дозволяє підійти до вмісту грядки з двох сторін, а регулюючи ступінь відкриття створок, можна міняти мікроклімат всередині. Варто відзначити і високу стійкість «метелика» до сильного вітру.

Хлібниця

Такий парник повністю копіює принцип роботи традиційної хлібниці. Перша половина даху напівкруглого профілю відкидається вгору на шарнірі, зсуваючись при цьому за другу половину. Таким чином «хлібниця» завжди займає фіксоване місце в просторі. Можлива конструкція як з однією половиною, так і з двома. Для фіксації створки у відкритому положенні необхідно передбачити спеціальний брусок або планку.

Виготовлення міні-парників своїми руками з підручних матеріалів

Невеликий парник цілком можна виготовити самостійно. При розміщенні конструкції на відкритому повітрі необхідно правильно вибрати місце його розташування. У домашніх умовах міні-парники встановлюють на підвіконня або лоджію.

Вибір матеріалів

Найпростіші укриття для пророщування насіння і невеликої розади виготовляють з пластикових прозорих ємностей, наприклад упаковок для напівфабрикатів або яєць, а також пляшок.

Для парників на присадибній ділянці підійдуть такі матеріали:

• пластикові або металеві труби, наприклад стара арматура може стати в нагоді для виготовлення арочних конструкцій;
• дерев'яні дошки і планки можуть стати переносним парником або підставою для «метелика» або «хлібниці»;
• непотрібні після ремонту віконні або балконні рами зі склом підійдуть для бельгійського або переносного парника;
• для стаціонарного парника можна зробити підставу з цегли;
• агроволокно - найпростіше укриття, яке пропускає достатньо світла і тепла, при цьому дозволяючи проникати всередину і вологі. Відмінний варіант для тимчасового захисту після висадки розсади у відкритий грунт або загартовування;
• поліетиленова плівка, найбільш підходяща для теплиці має щільність 120-200 г/м ­;
• полікарбонат легко ріжеться, володіє легкістю і міцністю, що принесло цьому матеріалу велику популярність при будівництві теплиць і парників.

Покрокова інструкція

Для самостійного виготовлення найпростішого арочного парника необхідний такий алгоритм дій:

1. Купити пластикові або металеві труби, можна використовувати прути арматури діаметром 1 см. Довжина однієї арки залежатиме від габаритів парника. Наприклад, для грядки шириною 1 м при бажаній висоті 50 см довжина складе 157 см (за формулою довжини кола) і по 20 см необхідно додати на заглиблення в грунт. Отже, на одну арку знадобиться 197 см. Для підрахунку кількості арок потрібно загальну довжину парника (в см) розділити на 40 і додати 1. Наприклад, для парника довжиною 200 см знадобиться 6 прутів.
2. Виберіть агроволокно або плівку. Знадобиться відріз шириною на 20 см менше довжини арки і довжиною, рівною сумі довжини парника, двох його висот і ще 30 см. Для розглянутої вище конструкції знадобиться відріз шириною 177 см і довжиною 330 см.
3. Прути або відрізки труб вигинають півколом, домагаючись необхідного діаметра напівкружності.
4. Кінці арок бажано обробити від корозії (фарбою або спеціальними складами).
5. За попередньо нанесеною розміткою вкопати прути на глибину 20 см, дотримуючись відстані між арками в 40 см.